Впровадження сучасних освітніх
технологій – шлях до підвищення
якості навчання на уроках української мови та літератури
Яцменко С.М.,
викладач української мови та літератури
Предметні цілі сучасного курсу української мови максимально наближені до потреб учнів, відображають їх життєві орієнтири, спрямовують курс на інтенсивний мовленнєво- мислительний, інтелектуальний і духовний розвиток учнів. При цьому розвиток мовленнєвої діяльності учня розглядається як інтегрований показник його особистісного зростання.
З огляду на це зміст навчання української мови і технології його засвоєння базуються на прогресивних підходах до навчально-виховного процесу (особистісно зорієнтованому, компетентісному, соціокультурному, функціонально-комунікативному), що передбачає розв’язання комунікативних завдань, успішність яких залежить від розуміння учнями спілкування як засобу вираження основної функції мови – комунікативної. Досягти цього можна тоді, якщо навчити дітей не тільки мовних засобів для одержання й передачі інформації, а й самого процесу одержання і передачі інформації.
Потребують перегляду і підходи до контролю й оцінювання результатів навчання, адже учні мають не лише здобути ту чи іншу суму знань, а більшою мірою їх застосовувати на практиці в нових умовах, при цьому виявляючи не лише знання з мови, а й уміння вживати вивчені мовні засоби під час створення усних і письмових (монологічних і діалогічних) висловлювань різних типів, стилів і жанрів мовлення з дотриманням вимог до мовлення і культури спілкування.
Навчальні програми з української мови передбачають значне скорочення кількості годин. Та не зважаючи на це, не можна вилучати жодної теми з програмового матеріалу, а, по можливості, ущільнити їх.
У зв’язку із збільшенням годин на вивчення української літератури програмовий матеріал поповнився новими письменниками та їх творами, з’явилися нові твори для позакласного читання. Є надія, що учні зможуть показати кращі результати з української літератури при проходженні зовнішнього незалежного оцінювання.
Розвиток техніки і суспільства вимагає представлення результатів діяльності на електронних носіях (фото, відео). Необхідно створювати електронний портфоліо, який об’єднує весь набір робіт викладача і всі аспекти його діяльності у вигляді повної картини.
Традиція створення портфоліо з’явилася виходячи з життєвої необхідності, адже вимоги до якості освіти постійно зростають. Тому портфоліо, з одного боку, необхідно адміністрації навчального закладу для моніторингу ефективності роботи викладачів, а з іншого, для самоспостереження та самовдосконалення вчителів української мови та літератури. Причому , портфоліо, який знаходиться в папці на комп’ютері, не представляє собою ніякої цінності, тому що люди не зможуть побачити його, оцінити, прокоментувати, або скористатися тим досвідом та ідеями, які ви висвітлили в портфоліо. Тому, щоб усунути ці недоліки, потрібно розмістити портфоліо в мережі Інтернет, тобто створити так званий електронний онлайн портфоліо.
Ринок праці швидко змінюється, що диктує потребу у висококваліфікованих фахівцях, здатних мобільно й гнучко реагувати на блискавичні зміни, вирішувати нестандартні завдання та проблеми швидко й творчо.
Цілком очевидно, що суспільство сьогодні потребує якісно нових характеристик освітніх систем, направлених на розвиток умінь і навичок самостійної діяльності, необхідних для постійної освіти та самоосвіти, конструктивного мислення, умінь і навичок ефективної взаємодії та комунікації, формування позитивного ставлення до себе й навколишнього світу. Класно-урочна система навчання, на жаль, неспроможна забезпечити реалізацію цих завдань. Натомість особистісно орієнтовані технології, зокрема проектна, у гармонійному поєднанні з класно-урочною здатні продемонструвати позитивні результати.
Проектні технології стали невід’ємною частиною сучасного уроку. Викладачі української мови та літератури активно працюють над розробкою та впровадженням їх у педагогічну практику. Робота над проектом - це практика особистісно орієнтованого навчання в процесі конкретної праці учня на основі вільного вибору, з урахуванням його інтересів.
В основі методу проектів лежить розвиток пізнавальних навичок учнів, умінь самостійно конструювати свої знання, орієнтуватися в інформаційному просторі, критично й творчо мислити. Він завжди орієнтований на самостійну діяльність учнів – індивідуальну, парну, групову.
Результати проектів повинні бути «відчутними»: якщо це теоретична проблема, то має бути конкретне її рішення , якщо практична – конкретний результат, готовий до використання.
Надзвичайно важливо показати учням їхню особисту зацікавленість у здобутих знаннях, які можуть знадобитися їм у житті. Учитель може підказати джерела інформації або просто направити думки учнів у потрібному напрямі для самостійного пошуку. Але в результаті учні повинні самостійно, спільними зусиллями вирішити проблему, застосувавши необхідні знання, отримати реальний результат.
Проекти передбачають активізацію учнів, які повинні писати, вирізати, наклеювати, працювати з довідниками, розмовляти з людьми, шукати фотографії і навіть самостійно робити записи. Учні з різним рівнем підготовки можуть брати участь у проектній роботі за своїми можливостями. Проект, який вони виконують, повинен викликати ентузіазм, захоплювати їх, іти від серця. Більшість проектів виконуються в ході підсумкових уроків, коли за результатами їх виконання оцінюється засвоєння учнями певного навчального матеріалу.
Викладачі провели ґрунтовну роботу зі створення проектів, де вони були керівниками, наставниками, а учні - безпосередніми виконавцями, проявивши свою ініціативність, неординарність мислення, творчий підхід. учнівських віршів, реферати, відгуки.
Учителеві української мови та літератури відводиться почесне місце духовного поводиря, саме йому, перш за все, випала висока честь формувати національно свідомого громадянина, українця-інтелектуала, особистість, здатну впливати на розвиток історії, спроможну творити ту саму історію.
Зміст предметного курсу реалізується в комплексі навчальних засобів, тому необхідною умовою організації якісного профільного навчання є створення адекватного навчально-методичного забезпечення, що відображає колективний досвід роботи вчителів, методистів, науковців.
Однією з умов підвищення ефективності навчального процесу є навчально-методичне забезпечення кабінету української мови та літератури, що складається з навчальних програм, підручників, навчальних та методичних посібників, передбачених типовими переліками навчально-наочних посібників та обладнання загального призначення, зразків навчально-наочних посібників, навчального обладнання у кількості відповідно до вимог зазначених переліків. Розподіл та збереження засобів навчання і навчального обладнання здійснюються згідно з вимогами навчальних програм за розділами, темами і групами відповідно до класифікаційних груп у кабінеті (класній кімнаті).
У кабінеті створюється тематична картотека дидактичних та навчально-методичних матеріалів, навчально-наочних посібників, навчального обладнання, розподілених за темами та розділами навчальних програм.
Методична комісія гуманітарного циклу Роменського ВПУ постійно працює над проблемою впровадження інноваційних технологій у навчальний процес, забезпечення кабінетів необхідною навчально-методичною літературою та дидактичними матеріалами. Її засідання – трибуна сповідей і планів, роздумів і дискусій учителів, школа виховання і вдосконалення навчально-педагогічної майстерності. Предметом засідання є ознайомлення з новітніми технологіями, обговорення питань поглибленого зв’язку вивчення мови і літератури із сьогоденням. Приділяється увага ефективності проведення уроків розвитку усного мовлення, потребі підвищення грамотності, культури мовлення; практичній значимості уроків; проводиться робота з обдарованими дітьми; вводяться в навчальний процес інноваційні технології. Викладачі вивчають передовий досвід педагогів-новаторів, обговорюють цікаві публікації фахової періодики, шляхи і методи застосування комп’ютерної техніки на сучасному уроці з української мови та літератури. Викладачі-словесники активно працюють у цьому напрямку, вони не є простими ретрансляторами чужих розробок, а й самі активно працюють над розвитком методичних та практичних технологій: ними розроблено інформаційні збірники, методичні посібники, термінологічні словники тощо.
Підготовка до уроку являє собою цілеспрямовану, чітко організовану, змістовно насичену й методично оснащену систему. Зважаючи на те, що використання комп’ютерних технологій неможливе та й недоцільне на кожному уроці, викладачі широко застосовують паперові носії інформації. Необхідно доукомплектувати тематичні папки згідно нових навчальних програм.
Для ефективнішого засвоєння учнями обраних професій та високої культури мовлення в закладах ПТО уроки української мови мають професійне спрямування. Перед вищими навчальними закладами I – II рівнів акредитації поставлено завдання підготувати висококваліфікованих, грамотних, з належним інтелектуальним потенціалом спеціалістів. До майбутніх фахівців ставляться високі вимоги, що полягають не лише в досконалих знаннях фаху, а й у високому рівні володіння українською мовою, вільному користуванні нею у всіх сферах і особливо в професійній.
Уміння спілкуватись мовою професії сприяє швидкому засвоєнню спец дисциплін, підвищує ефективність праці, допомагає орієнтуватись у професійній діяльності.
Велика увага на заняттях зосереджується на різних видах словникової роботи, що має на меті навчити учнів працювати з різними видами словників, збагатити словниковий запас термінологічною, фаховою лексикою. Причому звертається увага на правопис, вимову й стилістичні функції аналізованих слів, що сприяє підвищенню загально мовної культури учнів.
Робота з обдарованими дітьми – один із основних напрямків роботи кожного навчального закладу і кожного викладача. Тож недарма однією з найбільш обговорюваних тем була саме проблема виявлення та розвиток обдарованих дітей. Передумовою обдарованості є клопітка та постійна робота викладача і учня.
Розбудова державності в Україні зумовила нові тенденції в розвитку освіти. З'явилася нагальна потреба суспільства у творчих, діяльних, обдарованих, інтелектуально, творчо і духовно розвинених громадянах.
Кожна дитина по-своєму неповторна. Вона приходить у цей світ, щоб творити своє життя, знайти себе: хтось здібний до музики, образотворчого мистецтва, художньої праці, хтось до математики, хтось пише вірші, оповідання. Скільки дітей - стільки й здібностей, які залежать від психолого-фізіологічних особливостей людини, соціального оточення, сім'ї та школи.
Виявлення обдарованих і талановитих дітей - це тривалий процес. Обдарована дитина сама собі допоможе, якщо вчитель творчий, а навчальний процес цікавий, різнобічний, результативний.
Основні підходи до виявлення обдарованих учнів:
Підхоплювати думки учнів, оцінюючи їх зразу, підкреслюючи їх оригінальність, важливість, інтерес до нового.
Стимулювати і підтримувати ініціативу учнів, самостійність.
Створювати проблемні ситуації, що вимагають альтернативи, прогнозування, уяви.
Розвивати критичне сприйняття дійсності.
Вчити доводити починання до логічного завершення.
Надавати можливість виконувати більше навчальних завдань з обов'язковим підвищенням їх складності (при цьому має бути витриманий оптимальний обсяг додаткової роботи, щоб уникнути перевантаження).
Використовувати творчу діяльність вихованців при проведенні різних видів масових заходів, відкритих занять, свят.
Під час опрацювання програмового матеріалу залучати до творчої пошукової роботи з використанням випереджувальних завдань, створювати розвиваючі ситуації.
Активно залучати до участі в районних, обласних, Всеукраїнських конкурсах, змаганнях, виставках.
Впливати особистим прикладом.
Пам'ятати, що "своєчасно знайти, виховати й розвинути задатки і здібності у своїх вихованців, своєчасно розпізнати в кожному його покликання - це завдання стає тепер найголовнішим у системі навчально-виховного процесу" (В.О. Сухомлинський).
Земля Роменська щедра своїми багатогранними талантами (художники, кобзарі, артисти, поети, драматурги, прозаїки, гумористи, мовознавці). Почуття гордості відчуває кожна людина за відомих земляків, що виросли в нашому краї і щедро посіяли навкруг себе зерна добра і краси, людської гармонії і художнього бачення навколишнього світу. Навчальною програмою на вивчення літератури рідного краю відведено зовсім малу кількість годин. Боляче було за те, що діти, знаючи життєвий і творчий шлях українських класиків, про багатьох письменників–земляків навіть не чули. Саме це і стало поштовхом до створення музею літературного краєзнавства. Була проведена велика і копітка праця багатьох людей–патріотів, справжніх цінителів української літератури. Зібрано і систематизовано велику кількість матеріалів: фотографій, публікацій у періодичних виданнях, літературних збірок, архівних документів. Відбулося багато зустрічей, опрацьована велика кількість різноманітних статей. І в результаті цієї роботи учнів та викладачів училища було створено музей літературного краєзнавства, що з 1995 року діяв у кабінеті української мови та літератури, а в 2009 році музей реорганізовано і розміщено в окремій кімнаті.
Матеріали музею літературного краєзнавства широко використовуються на уроках української мови та літератури та в позаурочній діяльності. Плекати в душах учнів вогник духовності, почуття гордості за рідну землю, за рідний край, де так багато народжується талановитих людей, – творче кредо вчителя. Художники, кобзарі, артисти, поети, драматурги, прозаїки, гумористи, мовознавці – це далеко неповний перелік тих талантів, яких щедро викохала роменська земля.
Щоб не згасав у душах вихованців потяг до вічного, прекрасного, словесники не просто знайомлять їх із відомими людьми Роменнщини, а й разом із ними досліджують та по краплині збирають матеріал, який згодом озвучується на відкритих заходах.
Прикро, що сьогодні молодь захоплюється піснями, які є скороминущими й не мають ніякого виховного впливу, а перлина української культури – кобзарське мистецтво майже зникає.
Роменщину вважають колискою кобзарства. Учні та викладач Прокопчук Л.О. провели велику пошуково-дослідницьку роботу: повернули із забуття імена багатьох кобзарів; відшукали записи дум та пісень у виконанні найвідомішого місцевого кобзаря Євгена Адамцевича; зустрілися та запросили на захід випускника училища Олександра Тріуса. Він – кобзар від Бога, який своїми думами та піснями увічнює славу народного мистецтва.
Такі відкриті заходи народжують потребу зберігати як святиню все те, що пов’язує нас із рідною землею; виховують почуття родинного зв’язку, патріотизму, любові до рідної землі; розвивають такі риси національного характеру, як честь, шляхетність, мужність, мудрість, людяність, жертовність.
Викладач української мови та літератури ДПТНЗ «Роменське ВПУ» Скляр Алла Анатоліївна працює над методичною проблемою впровадження інтерактивних технологій на уроках української мови та літератури. До основних переваг таких уроків відносять: незвичайність і захопливість змісту; набуття практичного або суспільного досвіду; значна активність учнів; створення в учнів позитивного емоційного настрою; формування інтересу до предмета. Її уроки відзначаються змістовністю, логічною послідовністю, високою результативністю.
Практичне застосування інтерактивних технологій можна було побачити на відкритому уроці з української літератури на тему « Образи роману Панаса Мирного й Івана Білика « Хіба ревуть воли, як ясла повні?». Еволюція Чіпки». У вступному слові вчитель окреслила коло питань, що розглядатиметься. При цьому були залучені знання і суб’єктивний досвід учнів, наводилися цікаві і парадоксальні ситуації, перед учнями була поставлена проблема.
Важливим етапом уроку була мотивація, своєрідний метод, що спонукає до певних роздумів, обумовлених темою уроку. Перевірку домашнього завдання вчитель провела за допомогою інтерактивного методу «незакінчене речення», який активізує розумову діяльність учнів, також це дало можливість опитати всіх. На уроці учні були активними, адже активність є засобом розвитку розумових можливостей учнів, сприяє більш міцному й свідомому засвоєнню знань. Майже увесь матеріал було поєднано із сьогоденням. Через велику кількість героїв було використано метод роботи в парах. З метою оцінки вчинку героїні твору було проведено дискусію, під час якої учні відстоювали свої думки . Уроки літератури мають на меті розвивати навчально-комунікативні навички й уміння молоді, а саме: вміння виступати перед аудиторією, вести полеміку та брати участь у дискусії, бути коректними до думки інших .
Яцменко С.М., викладач Роменського ВПУ, творча і неординарна особистість. У своїй роботі використовую новітні педагогічні технології, організовую навчання як дослідження, що дає можливість її учням оволодіти методами наукового пізнання. Широко використовую інноваційні технології на уроках української мови та літератури. Спонукаю учнів до самостійної роботи, співпраці, впроваджуючи проектні технології, що спрямовує на активізацію пізнавальної діяльності учнів. Свідченням результативності роботи є те, що мої учні є учасниками і призерами обласних олімпіад та конкурсів.
Логічним продовженням застосування інноваційних технологій на українській літературі було їх використання на відкритому уроці Яцменко С.М. з української мови на тему «Складні випадки вживання м’якого знака та апострофа». Заняття було побудоване з використанням проектних технологій та інтерактивних вправ, адже саме ці прийоми стимулюють інтерес учнів до предмету, передбачають володіння певною сумою знань та дають можливість показати практичне застосування здобутих умінь і навичок. Застосування проектних технологій дає можливість розвивати пізнавальні навички учнів, формує в них уміння самостійно конструювати свої знання, орієнтуватися в інформаційному просторі, активно розвиває критичне мислення.
Цікаві форми методичної роботи, використання найновіших технічних засобів навчання, велика увага до кожної дитини й опікування її розвитком – складники творчого аналізу уроку з української мови колегами області.
Кожен викладач, презентуючи свої методи щодо вивчення теми, доводив результативність саме цього підходу, даючи змогу розгорнути перед учнями тему багатоаспектно, комплексно, що, безперечно, поліпшить рівень професіоналізму вчителя та зацікавленість учнів навчанням. Певне, не один з фахівців, присутніх на семінарі, взяв на озброєння ці форми проведення уроків, щоб використати їх у своєму навчальному закладі.
Серед актуальних завдань щодо вивчення української мови та літератури в 2010-2011 н.р. залишається головним переорієнтація з пасивних форм навчання на активну творчу працю. Основною характеристикою активних методів навчання є відповідність природи людського сприйняття, націленість на розкриття особистого «Я» як учня, так і викладача через їхню творчу взаємодію.
Щоб забезпечити навчання української мови та літератури на високому рівні, з використанням ефективних прогресивних педагогічних технологій, потрібно у мати підручники, які рекомендує Міністерство освіти і науки України, та навчально-методичні комплекти.
Новий тип програм та підручників дасть змогу реалізувати один із основних принципів сучасної школи – навчити учнів самостійно, під толерантним керівництвом учителя здобувати знання.
У цьому навчальному році наші учні знову братимуть участь у Міжнародному конкурсі з української мови ім. П. Яцика, обласних олімпіадах та Всеукраїнській учнівській олімпіаді з української мови та літератури.
А ще викладачів-філологів чекає конкурс «Викладач року - 2010». Отож у своїй роботі будемо вдаватися до творчих пошуків, застосовувати у навчально-виховному процесі сучасні інноваційні технології, зокрема інформаційні.
Маю сподівання, що напрацювання учасників конференції будуть потрібними всім нашим колегам, збагачуватимуть їх досвідом організації та проведення методичної роботи з усіх предметів шкільного курсу.
